ся почуття, переживання клієнта, програються різні альтернативні ва-
ріанти взаємин клієнта з членами сім’ї з метою підготовки його до
змін своєї поведінки.
На заключному етапі консультування психолог підбиває підсумки
виконаної роботи, відзначає досягнення клієнта, заохочуючи його на
подальші конструктивні кроки.
У разі потреби (і бажання клієнта) здійснюється психологічна ко-
рекція глибинних особистісних проблем клієнта, що спричинили його
сімейні труднощі. Механізмами психологічної корекції є базисні та
психотехнічні засоби (організація спілкування, моделювання дос-
віду реальної життєдіяльності, практики нових соціальних стосунків,
удосконалення механізмів переживань, відчуття тощо) і спеціальні
психотехнічні дії (техніка безоцінного, емпатійного слухання, техні-
ка психодрами та ін.).
Така психологічна корекція сім’ї (найчастіше пов’язана з медичною
психологією) потребує від психолога особливих навичок: спостере-
ження, що дають змогу фіксувати усвідомлювані та неусвідомлювані
ефекти сімейних взаємин; концептуальних, за допомогою яких від-
бувається теоретичне осмислення ідентифікованих сімейних проблем;
виконавчих, що дають змогу оптимально впливати на процес сімей-
ної взаємодії [10]. Зазначені навички виробляються під час спеціаль-
ної підготовки, оволодіння основами сімейної психотерапії, під
якою слід розуміти комплекс терапевтичних методів і прийомів, спря-
мованих на лікування пацієнтів через сім’ю, а також на оптимізацію
сімейних стосунків [14].
При цьому психотерапія подружніх стосунків може грунтуватися на
моделі Дж. Домініана [3], до принципових положень якої належать:
· шлюб складається з комплексу стосунків (фізичних, емоційних,
соціальних, інтелектуальних, духовних), кожний з який може бути
порушений;
· шлюб має власний життєвий цикл, і на певних фазах його роз-
витку можуть виникнути певні проблеми (див. тему 1).
У сімейній психотерапії існує кілька підходів, найвідомішими з яких
є такі [14]:
· психодинамічний, що грунтується на аналізі неусвідомлюва-
них бажань і психологічних проблем, пережитих на ранніх ета-
пах онтогенезу; досягненні інсайту — усвідомлення того, як не-
вирішені в минулому проблеми впливають на сімейні стосунки,
виникнення неврозів і неконструктивної поведінки членів сім’ї;
67