Четверта фаза — постановка консультантом діагнозу, тобто з’я-
сування причини звернення клієнта в консультацію, про що клієнтові
не повідомляється.
П’ята фаза — психолог допомагає клієнту самостійно поставити
“діагноз” проблемної ситуації.
Шоста фаза — клієнт має усвідомити наявні варіанти вирішення
проблеми і вибрати один з них. При цьому всі рішення клієнт пови-
нен приймати самостійно, бо тільки тоді він почуватиметься відпові-
дальним за власні вчинки і не відмовиться від прийнятого рішення в
разі труднощів, що виникнуть.
Сьома фаза — закріплення мотивації щодо виконання прийнято-
го рішення.
Ця схема може змінюватися залежно від тривалості і характеру
консультування.
Консультації просвітницько-рекомендаційного характеру грун-
туються на психодіагностиці клієнта, членів його сім’ї і здійснюються
здебільшого для молодих людей, які беруть шлюб, молодих родин у
період адаптації, батьків, які відчувають труднощі у вихованні дітей.
Таке консультування відбувається поетапно:
1. Знайомство з клієнтом, встановлення психологічного контакту
з ним з метою зміцнення його мотивації щодо психологічного кон-
сультування.
2. Початок консультативної бесіди, коли клієнт називає причину
звертання в консультацію, тобто скаргу, до структури якої входять
[12]:
· локус скарги — суб’єктний (на кого скаржиться клієнт: на ди-
тину; на подружні відносини; на сімейну ситуацію загалом; на
особисті проблеми; на третіх осіб, що мають стосунок до сім’ї)
і об’єктний (на що скаржиться клієнт: на порушення здоров’я;
на дитину чи на інших членів сім’ї; на рольову поведінку членів
сім’ї, що не відповідає їх віку, статі, статусу; на індивідуально-
психологічні особливості членів сім’ї; на психологічний клімат у
сім’ї; на об’єктивні життєві обставини);
· самодіагноз — пояснення клієнтом причини сімейних труднощів,
що побічно свідчить про ставлення до них клієнта і їх можливе
джерело, про його уявлення про себе і сімейні взаємини;
· проблема клієнта — клієнт зазначає, що хотів би змінити, але
не може або не впевнений у правильності своїх дій;
65