· ставлення клієнту прямих запитань з метою одержання інфор-
мації для перевірки своєї точки зору, коли мотиви розпитуван-
ня не зрозумілі співрозмовнику;
· жорстка прихильність попередньо сформульованій гіпотезі і
“підштовхування” співрозмовника до неї шляхом ставлення
відповідних запитань.
Неспецифічні прийоми роботи психолога-консультанта при-
пускають використання різних технік і завдань, спрямованих на роз-
в’язання завдань психологічного консультування незалежно від його
цілей.
Наприклад, домашні завдання клієнтам (ведення щоденника само-
спостереження; завдання, які передбачають бесіди на задані теми, що
їх мають вести члени сім’ї протягом певного часу; завдання фіксува-
ти за заданим планом позитивних і негативних реакцій на дії інших
членів сім’ї; завдання застосовувати певний час ті форми спілкування,
відсутність яких призвела до складної сімейної ситуації) допомагають
їм закріпити позиції і навички, засвоєні під час консультування.
Запитання, сформульовані так, щоб відповідь на них припускала
зміну позиції клієнта до його проблеми (наприклад, розповісти про
сімейні відносини з погляду іншого члена сім’ї), стимулюють розвиток
ширшого уявлення клієнта про ситуацію.
Аналогічний ефект дає використання “техніки парафразу”, що
полягає в перефразовуванні скарги клієнта з метою зменшення її не-
гативного звучання, додавання їй позитивного відтінку (наприклад,
скаргу на неслухняність дитини можна трактувати як прояв само-
стійності дитини, що дуже важливо для її майбутнього життя).
Спеціальні прийоми і методи психологічного консультуван-
ня спрямовані на розв’язання конкретних завдань сімейного консуль-
тування. Так, використання “техніки списків” грунтується на тому,
що важливим показником сприятливого сімейного клімату є спільне
проведення дозвілля, що викликає задоволення членів сім’ї. Завдан-
ня консультанта — знайти у подружжя спільні інтереси й орієнтувати
їх на виконання загальної справи, обговоривши й усунувши всі мож-
ливі перешкоди і труднощі. З цією метою, попередньо пояснивши
подружжю, що і навіщо кожний робитиме, психолог пропонує кожно-
му з них записати на окремому аркуші паперу те, що його було б
цікаво і приємно робити на дозвіллі.
Отримавши від подружжя два списки, консультант намагається
знайти спільні справи, які подружжя могло б робити разом найближ-
63