· недорозвиненість батьківських почуттів (шкала НБП), що
зумовлюють емоційне відторгнення, жорстоке поводження з ди-
тиною;
· проекція на дитину власних небажаних якостей (шкала
ПНЯ), що супроводжується характерним прагненням у будь-яко-
му вчинку дитини виявити “істинну” (погану) причину — ті якості,
з якими батьки неусвідомлено не можуть примиритися в собі;
· винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання
(шкала ВК), характерним проявом якого є вираження невдово-
лення виховними методами іншого (з позиції “хто правий?”);
· зрушення в установках батьків до дитини залежно від її
статі (шкали переваги чоловічих якостей ПЧЯ і переваги жіно-
чих якостей ПЖЯ), коли спостерігається неусвідомлюване не-
прийняття дитини іншої статі.
Дослідник Е. Ейдеміллер зазначає на необхідності не тільки вста-
новити причини неадекватного ставлення батьків до дитини, а й місце
цієї причини в сукупності відносин у сім’ї. У цьому разі, на його дум-
ку, доцільно використовувати проективні методики “Сімейна геногра-
ма” і “Сімейна соціограма”, спрямовані на виявлення особливостей
характеру взаємин членів сім’ї. Результати проективного тесту “Сі-
мейна соціограма”, який виконують всі члени родини, психолог аналі-
зує за такими критеріями [19]:
· кількістю членів сім’ї, що потрапили у площину кола; при
цьому можливо, що член сім’ї, з яким випробуваний перебуває
в конфліктних стосунках, буде “забутий”, а хтось зі сторонніх
осіб (іноді тварин) може бути зображений як член сім’ї;
· розміром кружків, що свідчить про значущість членів сім’ї
для піддослідного (що більший кружок, то вищий рівень зна-
чущості);
· розміщенням кружків один щодо одного у площині тесто-
вого поля кола; при цьому найбільш значущих членів сім’ї під-
дослідний зображує у центрі чи верхній частині поля;
· відстанню між кружками, що визначає психологічну відстань
між членами сім’ї, причому перетин кружків або їх розміщення
один у одному свідчить про недиференційованість “Я” у чле-
нів сім’ї, наявність симбіотичних зв’язків.
Метод “сімейна генограма” припускає графічне зображення уяв-
лень членів сім’ї про характер цих взаємин за допомогою умовних
символів, якими позначається ступінь прихильності, психологічної за-
лежності членів сім’ї один від одного [12].
54