Зовнішнім проявом проблем дитини є конфлікти з оточуючими.
У цьому зв’язку О. Бодальов і В. Столін пропонують таку схему пси-
ходіагностики дитини без аномалій психічного розвитку [14].
1. Виявлення зони конфлікту в бесіді з батьками і дитиною, а
також за допомогою тестових методик (“незавершених речень”, “ма-
люнка сім’ї” та інших проективних методик).
У цьому разі важливо дослідити різні аспекти життя дитини (її ста-
новище в сім’ї, ставлення до батьків, братів і сестер, інших родичів,
особливості виховання в сім’ї, застосування заохочення та покарання
і реагування дитини на них, ставлення до школи (дитсадку) й одно-
літків, педагогів і вихователів), виявити її інтереси і можливості.
При цьому можна виокремити такі зони конфлікту: сім’я (загалом,
з одним чи з обома батьками, із братами і сестрами, іншими родичами),
формальні чи неформальні об’єднання однолітків, суспільні інститути
виховання (школа, дитсадок), конфліктні стосунки з окремими педаго-
гами чи вихователями.
2. З’ясування змісту конфлікту під час бесіди з дитиною, а та-
кож за допомогою психодіагностичних методик, спрямованих на вияв-
лення індивідуальних особливостей дитини, її психічного, і насамперед
емоційного, стану (настрій, рівень тривожності, страхи тощо), характе-
ру взаємодії з оточуючими.
На практиці використовують такі методики, як тест Люшера, шкалу
самооцінки рівня тривожності Спілбергера — Ханіна, САН, шкалу деп-
ресії, методику вивчення самооцінки Будассі чи Дембо — Рубінштейн,
шкалу рівня суб’єктивного контролю, тест “Будинок — дерево — лю-
дина”, тест “Неіснуюча тварина”, малюнок сім’ї та ін.
3. Визначення особливостей поводження дитини в конфлікті
на основі безпосереднього спостереження за нею, а також на підставі
даних при застосуванні тесту Томаса, проективних методик (наприклад,
малюнкового тесту Розенцвейга), бесіди з дитиною про її проблеми.
При цьому необхідно враховувати вікові особливості проблем дітей.
Так, відхилення в поведінці дошкільнят і молодших школярів часто по-
в’язані з проблемами їхньої емоційної сфери, викликаними переживан-
ням почуття сорому, приниження, провини через недостатню сформо-
ваність довіри до світу, що трансформуються в переживання різних
страхів*.
* Прояви і способи діагностики страхів докладно описано в [2].
51