подружжя утворювати цілісну, врівноважену сімейну діаду з узгодже-
ними і несуперечливими сімейними ролями) припускає вивчення різ-
них характеристик подружжя:
· психофізіологічних властивостей індивідуальності членів
сім’ї; при цьому передбачається насамперед визначення суміс-
ності типів вищої нервової діяльності подружжя, їхніх темпе-
раментів з можливим використанням експрес-методик (тести-
опитувальники Айзенка, Стреляу та ін.);
· характерологічних властивостей членів сім’ї (опитувальник
Кеттела (16 P.), MMPI та ін.);
· характеристик ціннісно-мотиваційної сфери подружжя (ме-
тодика ціннісних орієнтацій Рокича — Ядова, методика ТЮФ
Шмельова — Болдиревої, методика “Сімейні цінності” В. То-
рохтія та ін.);
· співвідношення психологічних сімейних ролей (методика
РОПД А. Волкової і Г. Трапезникової (див. дод. 1), методика
визначення функціонально-рольової погодженості С. Ковальо-
ва, методика “Соціально-рольова адекватність” В. Торохтія
[17] та ін.).
Діагностика подружніх стосунків на основі адаптивного підходу
припускає вивчення характеристик міжособистісних стосунків, вну-
трішньосімейного спілкування і взаємодії, виявлення тих їх аспектів,
що призводять до непорозумінь і конфліктів, з метою пошуку резер-
вів адаптації подружжя один до одного.
У цьому разі доцільно застосовувати шкалу подружньої адаптації
(тест-опитувальник “Задоволеність шлюбом” (див. дод. 2), шкали суб’єк-
тивної задоволеності шлюбом Г. Трапезникової та ін.), техніку “репер-
туарних грат” В. Похилько й О. Федотової, метод семантичного ди-
ференціала, тест Лірі, методику МСК В. Левкович і О. Зуськової [5], за-
дачно-ігрові методи (наприклад, гру “Інтрига” О. Кроніка й О. Кронік
[4]), моделювання суб’єктивної ситуації конфлікту (“МАКС” В. Смєхова
[16] та ін.). При цьому часто використовують прийом “рефлексивної
імітації”, коли пропонують заповнити за партнера той чи інший опиту-
вальник, а потім виявляють ступінь розуміння подружжям один одного,
а також рівень реалізації їхніх очікувань щодо партнера.
Особливе значення як об’єкт психодіагностики сімейних стосунків
має сім’я з дитиною, оскільки найчастіше саме у проблемах дитини
відбиваються проблеми сім’ї загалом (див. тему 3).
50