· діагностичні, за допомогою яких отримують конкретні дані, не-
обхідні для роботи з певною сім’єю;
· корекційно-діагностичні, або психотерапевтичні, спрямовані
на визначення форми і змісту корекційної роботи з сім’єю.
При цьому психологічна діагностика сім’ї передбачає розв’язання
таких завдань [14]:
· з’ясування того, чи є проблема сім’ї об’єктом впливу психолога
або інших фахівців (психіатра, юриста, дефектолога тощо);
· виявлення об’єкта психологічної допомоги (дитина, її батьки, сі-
м’я загалом);
· вибір способу впливу (індивідуальна робота з дитиною, її бать-
ками, подружньою парою, дитиною і батьком, групою дітей,
батьків, сім’єю загалом);
· психодіагностика під час корекційного впливу з метою визна-
чення тактики корекційного процесу (реакції членів сім’ї на
психолога й один на одного, особливості їхньої поведінки
тощо).
Розв’язати перелічені завдання важко насамперед через склад-
ність сім’ї як системи, на формування і життєдіяльність якої впливають
безліч зовнішніх і внутрішніх факторів (див. теми 1–3), а також через
відсутність єдиного підходу до вирішення проблем сім’ї.
Серед існуючих теоретичних концепцій З. Кісарчук [10] вирізняє
два полярних підходи до вивчення сім’ї: індивідуальний і системний.
При індивідуальному підході сім’я розглядається як стрес-фактор,
з яким має впоратися член сім’ї, який звернувся за консультацією до
психолога. Завдання психолога полягає у виявленні індивідуальних
особливостей членів сім’ї, що утруднюють сімейну адаптацію. Сис-
темний підхід переміщує центр діагностики з індивіда на групові
процеси сім’ї як системи, а проблеми членів сім’ї в цьому разі вважа-
ються такими, що відбивають дисфункції сімейної системи.
У межах індивідуального підходу використовують діагностичні за-
соби, спрямовані на дослідження таких сфер сімейного життя, як под-
ружні стосунки, стосунки батьків і дітей, стилі виховання і їх вплив на
становлення особистості дитини.
Діагностика подружніх стосунків спрямована насамперед на
виявлення факторів, що знижують задоволеність шлюбом і, отже, по-
рушують його стабільність (див. тему 2).
Так, виявлення рівня подружньої сумісності на основі структурно-
функціонального підходу (коли сумісність виявляється у здатності
49