· моральній (можливе зниження поваги подружжя один до од-
ного в результаті щоденного неминучого спілкування, коли вони
можуть з’явитися один перед одним у непривабливому зовніш-
ньому вигляді, використовувати неприйнятні слова, жести тощо);
· сексуальній (зниження взаємної привабливості через доступ-
ність і одноманітність взаємин).
Негативна адаптація може посилюватися внаслідок гендерних від-
мінностей, оскільки чоловіки особливо чутливі до матеріально-побу-
тових незручностей, труднощів фізичної адаптації, а жінки — до змен-
шення зовнішніх проявів з боку чоловіка любові і поваги, втрати ро-
мантики дошлюбних залицянь.
До умов подолання вторинної негативної адаптації належать:
· особистісне самовдосконалення, духовний розвиток;
· підвищення культури взаємин, підтримання почуття високої са-
моцінності один одного [10];
· підвищення автономності подружжя, розширення інтересів і ко-
ла їх спілкування за межі шлюбу.
Успішність адаптації, а отже, стабільність шлюбу залежать від особ-
ливостей взаємодії членів сім’ї, що насамперед виявляються в їхньо-
му спілкуванні.
Висновок про важливість ролі подружньої взаємодії, спілкування
підтверджується дослідженнями В. Мет’юза і К. Міхановича [5]. Вони
виявили десять найважливіших відмінностей між щасливими і нещас-
ливими сім’ями. Ознаки нещасливих сімей:
1. Не мають єдиної думки з багатьох питань і проблем.
2. Погано розуміють почуття один одного.
3. Говорять слова, що дратують іншого.
4. Часто почуваються нелюбими.
5. Не звертають уваги один на одного.
6. Відчувають незадоволену потребу в довірі.
7. Відчувають потребу в людині, якій можна довіритися.
8. Рідко роблять компліменти один одному.
9. Змушені часто поступатись один одному.
10. Бажають, щоб їх любили сильніше.
Умови успішного сімейного спілкування [9]:
· відкритість, відсутність у подружжя таємниць один від одного,
заборонених тем, можливість відверто висловити свої думки,
виявити почуття;
24