бистому щасті, взаєморозумінні. Чоловіків же порівняно з жінками в
сімейному житті більшою мірою приваблює можливість задоволення
сексуальних потреб, ведення здорового способу життя, упорядкуван-
ня побуту.
Серед загальнолюдських цінностей чоловіки найчастіше виокрем-
люють цікаву роботу, професійне зростання, а також впевненість у
собі, матеріальну забезпеченість і спілкування з друзями [7].
Розбіжності в поглядах чоловіків і жінок на сімейні цілі й цінності,
інші аспекти життєдіяльності сім’ї у принципі можна подолати у про-
цесі їх взаємної адаптації до спільного способу життя.
У широкому розумінні під адаптацією (від лат. adapto — присто-
совую) розуміється цілісна система активних і спрямованих дій інди-
віда, що сприяють не тільки підтримці динамічної рівноваги в конкрет-
них умовах, а й забезпечують можливість еволюції при їх зміні [8].
У психології адаптація — це єдність двох процесів: асиміляції (у най-
загальнішому розумінні зміни оточення для успішного пристосування)
і акомодації (зміни самого себе з тією самою метою).
Таким чином, психологічна сутність адаптації полягає у взаєм-
ному уподібненні подружжя, узгодженні, зближенні думок, почуттів і
поводженні на основі насамперед таких психологічних механізмів
пізнання один одного, як ідентифікація і рефлексія.
Розрізняють такі напрямки адаптації:
· матеріально-побутову, що полягає в координації прав і обо-
в’язків подружжя, формуванні моделей сімейного бюджету, що
задовольняють їх обох;
· морально-психологічну, що грунтується на узгодженні інтересів,
установок, ціннісних орієнтацій, світогляду;
· інтимно-особистісну, що передбачає досягнення сексуальної гар-
монії, морально-психологічне задоволення інтимними стосунками.
При цьому може виникнути вторинна негативна адаптація внас-
лідок того, що любов підпорядковується загальному психофізіологіч-
ному закону адаптації, відповідно до якого при постійній дії одного
й того самого подразника сила почуття, що викликана цим подразни-
ком, зменшується. У результаті для підтримки сили почуття на високо-
му рівні необхідно або збільшити силу подразника, або робити пере-
рви, або змінювати якість подразнення [5].
Вторинна негативна адаптація виявляється у трьох сферах:
· інтелектуальній (зменшення інтересу подружжя один до од-
ного як особистості внаслідок повторення у спілкуванні тих
самих оцінок, суджень, думок);
23