Якщо при цьому мотивація взяття шлюбу є суперечливою, то риси
шлюбного партнера (фізичні, особисті тощо), які спочатку не поміча-
лися (як небажані), починають сприйматися особливо негативно, поси-
люючи дисфункцію сім’ї.
Таким чином, задоволеність шлюбом залежить також від узгодже-
ності шлюбно-сімейної мотивації, яка багато в чому зумовлює його
стабільність.
Загалом розрізняють такі фактори стабільності сім’ї, що розподі-
ляються за двома осями: зовнішні — внутрішні та об’єктивні — су-
б’єктивні (рис. 2.1).
Зовнішні фактори
дієвість правових і моральних норм,
стабільність соціальної системи,
культурних і національних традицій,
рівень життя у країні
очікування референтних для сім’ї людей
Об’єктивні
Суб’єктивні
готовність до сімейного життя;
матеріальні і соціальні умови життя
шлюбно-сімейна мотивація;
конкретної сім’ї
рівень подружньої сумісності,
особливості міжособистісного
спілкування подружжя,
у яких виявляються їхні почуття
(любов, відповідальність,
почуття обов’язку тощо)
Внутрішні фактори
Рис. 2.1. Фактори стабільності сім’ї
Безумовно, об’єктивні фактори (несприятливі соціальні процеси,
війни, економічні кризи, стихійні лиха тощо) істотно впливають на жит-
тєдіяльність сім’ї. Водночас успішність вирішення сімейних проблем
багато в чому залежить від особливостей усвідомлення членами сім’ї
сімейної ситуації, їх готовності і вміння сконцентрувати зусилля на
збереженні сім’ї.
Таким чином, основними факторами, що формують стабільність
шлюбу, є внутрішні суб’єктивні, тобто психологічні. Насамперед — це
подружня сумісність як соціально-психологічний показник згуртова-
ності сім’ї.
Відповідно до сучасних уявлень сумісність як здатність подружжя
узгоджувати свої дії й оптимізувати взаємини в різних видах спільної
діяльності утворює ієрархію рівнів [8].
20