· рекреативну, що передбачає організацію дозвілля і відпочи-
нок;
· психотерапевтичну, що реалізується у двох аспектах — “по-
гладжування” (ласка й увага один до одного) і “резонування”
(розуміння і допомога один одному в оцінюванні позицій з
важливих проблем, підтримування іншого в його самореалізації
й особистісному розвитку).
Перелічені функції так тісно взаємозалежать, що жодну з них не
можна визнати основною.
Наприклад, виховна функція тісно пов’язана не тільки з комуніка-
тивною, а й з репродуктивною функцією, оскільки наявність кількох
дітей у сім’ї є природною умовою формування повноцінної сім’ї, за-
безпечуючи при цьому дитині досвід взаємодії не тільки “по верти-
калі”, а й “по горизонталі”. У свою чергу, репродуктивна функція за-
лежить від низки інших функцій сім’ї: сексуальної, економічної та ін.
Водночас особливе значення має психотерапевтична функція, яку
вважають критерієм оцінювання подружніх стосунків, а також психо-
логічним інструментом їх регуляції [7].
Важливою характеристикою сім’ї є її структура — склад і кіль-
кість членів сім’ї, а також система сімейних взаємин, що включає сто-
сунки спорідненості, влади й авторитету, зв’язки горизонтальні (чо-
ловік — дружина) і вертикальні (батьки — діти), рольову взаємодію
як сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують
одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів [13].
У структурі сім’ї розрізняють структуру сімейних ролей, сімейні під-
системи і межі між ними, що є своєрідними механізмами, за допомо-
гою яких сім’ї виконують свої функції.
Структура сімейних ролей диктує членам сім’ї що, коли й у якій
послідовності вони мають робити, вступаючи у взаємовідносини. По-
вторювані взаємодії зумовлюють стандарти взаємодій, які, у свою чер-
гу, визначають, з ким і як взаємодіяти. Так, роль матері передбачає
насамперед виховання дітей. Стандарти взаємодій (норми) регламен-
тують її поведінку, тобто коли заохочувати або коли карати дитину.
Якщо мати погано виконує свою роль, порушує норми взаємодій, це
тягне за собою соціальні санкції — зовнішні (осудження оточуючих)
або внутрішні (коли мати відчуває, що не любить дитину і картає себе
за це).
Сімейні підсистеми — це диференційована сукупність сімейних
ролей, що передбачає вибіркове виконання сімейних функцій.
7