обєктивними обставинами, це найчастіше призводить до нев-
розів, депресії, алкоголізму, акцентуацій характеру тощо;
· так звана сімейна тривожність, що виявляється в перебільшених
страхах щодо здоровя, певних особливостях спілкування та по-
ведінки членів сімї і переживанні безпорадності, нездатності за-
побігти несприятливому перебігу подій;
· почуття провини, повязане із сімєю, коли індивід вважає себе
(усвідомлено чи неусвідомлено) винуватцем сімейних негараз-
дів і через характерологічні особливості схильний сприймати
поведінку інших членів сімї як обвинувальну, хоча насправді це
не так;
· надмірне нервово-психічне напруження, повязане зі значними
перешкодами щодо задоволення потреб сімї, коли навіть по-
мітні зусилля індивіда не дають бажаних результатів, створю-
ючи внутрішній конфлікт, який особливо загострюється тоді,
коли сімя висуває до цього члена сімї суперечливі вимоги і
покладає на нього відповідальність за їх дотримання. Наприк-
лад, коли дружина, звинувачуючи чоловіка у небажанні допомог-
ти їй по господарству, водночас гостро критикує будь-які нама-
гання чоловіка їй допомогти.
З огляду на наведені особливості сімї виокремимо кілька її функ-
цій особливих форм життєдіяльності, повязаних із задоволенням
потреб сімї:
· економічну, що спрямована здебільшого на забезпечення ма-
теріальних, господарсько-побутових потреб;
· регулятивну, що полягає в регулюванні стосунків між членами
сімї на основі моральних норм через первинний соціальний
контроль, реалізацію особистого авторитету і влади;
· репродуктивну, що спрямована на народження дітей і продов-
ження людського роду;
· сексуальну, що передбачає реалізацію сексуальних стосунків
подружжя, досягнення ними сексуального задоволення;
· виховну, що реалізується у трьох аспектах первинна соціа-
лізація дитини; постійний вплив дітей на їхніх батьків, а також
систематичний виховний вплив сімейної групи на кожного сво-
го члена;
· комунікативну, що задовольняє потреби членів сімї у спілку-
ванні і взаємодії один з одним і соціумом, багато в чому виз-
начаючи характер сприйняття останнього;
6