Вступ
Процес трансформації сучасної сім’ї як соціального інституту су-
проводжується тривожними ознаками її дезорганізації — збільшенням
кількості розлучень, сімейно-побутових порушень, зниженням рівня
народжуваності, послабленням виховного потенціалу сім’ї, неврозами
тощо. Це дає підстави стверджувати, що стан сучасної сім’ї кризовий.
Безумовно, зміцнення сім’ї багато в чому залежить від її соціаль-
но-економічної, правової захищеності. Водночас причини окремих сі-
мейних проблем часто криються або в особливостях сімейного спіл-
кування, або в індивідуальних характеристиках членів сім’ї, тобто ма-
ють психологічний характер.
У цьому зв’язку одним з важливих напрямків діяльності практично-
го психолога є подання сім’ї психологічної допомоги. Ефективність
цієї роботи значною мірою залежить від особистості психолога, його
життєвої позиції, поглядів, що мають грунтуватися на науковому під-
ході до вивчення сім’ї.
Знання психологічних законів функціонування і розвитку сім’ї є
основою підготовки психолога до корекційної діяльності, вивчення
методів і прийомів роботи із сім’єю, їх удосконалення, формування
адекватних уявлень про кінцеву мету корекційного процесу — сім’ю,
яка без консультативної допомоги здатна самостійно позитивно роз-
в’язувати проблеми, що виникають.
Мета курсу “Психологія сім’ї” — розкрити психологічні особли-
вості сучасної сім’ї, об’єктивні і суб’єктивні умови її розвитку, роль
сім’ї в соціалізації індивіда, озброїти практичних психологів знаннями
про психологію сім’ї і шляхи подання сім’ї психологічної допомоги.
Зазначений підхід зумовив поділ курсу на два основних розділи.
У першому розділі висвітлюються психологічні особливості становлен-
ня і розвитку сім’ї, роль сім’ї у формуванні особистості дитини, психо-
логічні фактори стабілізації сім’ї. У другому розділі розкриваються
основні напрямки діяльності практичного психолога щодо подання
психологічної допомоги сім’ї. Закріпленню знань, глибокому засвоєн-
ню матеріалу сприятимуть відповіді на конкретні запитання і виконан-
ня завдань до кожної теми, а також вивчення джерел, наведених на-
прикінці кожної теми.
3